Storinku Z Doomkamu

Закінчив слухати книгу Троїцького Back in the USSR...сумнуватий фінал...власне, початок теж не був оптимістичним.
Тепер слухаю Текілуджаззз - новий альбом Журнал Живого. Тут оптимізму вистачає. Настільки, що починаєш очікувати, коли ж, почнеться фірмовий текілівський "нудняк". І він з'являється - куди ж без цього, але в значно меншій кількості, ніж очікувалось...абсолютно легально альбом завантажується тут: tequilajazzz.kroogi.com/content/show/304185
Завантаження за принципом Рейдіогедівського Ін Рейнбовз - від нуля до "подайте-хто-скільки-схоче". Обкладинка альбому така:

...в озвученій ним книзі Back In The USSR Артемій навів цитату Наутілусів " нищие молятся, молятся на
                                                                                                                                            то, что их нищета гарантирована..." 
Отаке, от "покращення вашого життя вже сьогодні" і "головне - стабільність".
Які, цікаво, слогани виринуть за місяць?
( Врятувати країну - не пішло. Загалом, не така вже і відстійна ідея з тими бордами. Просто - незакінчена. Серія могла, б вийти достойна. Ворголізму трохи додати - і нормально було, б. Але, з іншим текстовим наповненням. )

...так, от - я був. Парасольку не брав принципово, але мокнути спеціально не збирався - в ближньому Фуршеті айбокс цинічно випльовував банкноти ( вперше таке бачу: повертав - так, але, щоб плював на півметра - ні ), то мусив іти до дальнього АТБ.
Прослуховую вже до половини книгу Троїцького про радянський рок. Печально. Але, зараз ситуація не менш сумніша...
23 серпня намічається мініфест з робочою назвою Антидепрес-паті, чи щось таке. Гратимуть невідомі і малозрозумілі важкі ВІА. Це не те, від чого я був би в захваті. Кличуть в оргкомітет. Поки що, погодився бути консультантом...
...з музконтенту остаточно слухається, лише ортодоксальний рутз. Такий, що аж ладаном пахне.
Новин музукраїнських не чув вже давно - зараз, мабуть, піду на ФДР...

Завдяки одній з травневих програм АКа Троїцького:
1) познайомився зі звучанням каліфорнійського дуету Dresden Dolls. Панкзнотдед, звісно. Такі собі, американо-пункерські Саша і Лоліта. Але, навіть подумати страшно, що ж там у них в текстах;
2) на додачу до пісні Заколотите подвал! дізнався, що Телевизор повернувся з новим альбомом Дежавю ( симпатія Троїцького до Телевизора доволі міцна і давня )...

( трохи роздумів про Дежавю-TV )

Свого часу, Сєва Новгородцев сказав, що зараз музики випускається більше, ніж часу. Тобто, якщо слухати музику 24 години на добу, то все одно - не встигатимеш. Ти бачиш пісні, що вже вийшли, ти знаєш ці групи, але пісню послухати не встигаєш, або слухаєш фрагментарно і відкладаєш убік. І, тут - в плеєрі чуєш цю саму пісню. Досі вважаю, що Гайдамаки - концертний колектив. Мабуть, так і є - пісня Ефір в плеєрі сподобалась, навіть, зачепила трохи. Але, не дістала. Друге і третє прослуховування давали все менший і менший ефект. Історія героя сподобалася. Звісно, потім, було розчарування, бо думав, що чувак закоханий у якусь іноземну рейдіостар, а співалося...навіть, не знаю, про який ефір. пісня, написана за особистими переживаннями автора. Так повідомляє прес-служба групи, принаймні. А до того слухав програму FM-Достоєвський, що веде Артемій Ківович Троїцький. Артемій представляв запис групи Центр зразка 1983 року і назвав це кращим надбанням вітчизняної музики того часу. Тим, хто любить нью-вейв, варто послухати - позитивна річ. Щодо Гайдамаків, то важко говорити про позитив - спрямування не те. Інша річ - я не був ніколи на концерті Центр, але, чомусь, думаю, що там було б не так цікаво, як на Гайдамаках. Висновок - Гайдамаки, більше концертів, більше позитиву!
Фото з сайту групи Гайдамаки http://www.haydamaky.com/